У статті досліджуються адміністративно-правові засади відповідальності за порушення у сфері використання земельних ресурсів. Аналізу підлягають особливості адміністративної відповідальності, зумовлені міжгалузевим характером правового регулювання, поєднанням норм земельного, адміністративного та екологічного законодавства, а також її спрямованістю на захист публічних інтересів у сфері раціонального використання та охорони земель.
Особлива увага приділяється превентивній та відновлювальній функціям адміністративної відповідальності, які проявляються у запобіганні новим порушенням, відновленні порушених прав та забезпеченні державного контролю за дотриманням нормативів використання земель.
Досліджено нормативно-правові джерела, що визначають склад адміністративних правопорушень у земельній сфері, зокрема Земельний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення та спеціальні закони, а також проаналізовано практику застосування адміністративних стягнень.
Автором виокремлено основні проблеми, що знижують ефективність адміністративно-правового механізму, а саме: фрагментарність законодавства, невідповідність розмірів стягнень рівню суспільної небезпеки правопорушень, складність доказування фактів порушень, недостатня ефективність державного контролю та відновлювальної функції. Наукова дискусія про роль адміністративної відповідальності у сфері землекористування підкреслює її публічно-правовий характер, превентивну спрямованість і важливість інтегрованого підходу до охорони земельних ресурсів.
Запропоновано, що підвищення ефективності адміністративного впливу можливе через удосконалення законодавчої бази, посилення контролю та інтеграцію превентивних і відновлювальних заходів у практику правозастосування. Результати дослідження мають теоретичне значення для розвитку адміністративного права та практичне – для вдосконалення системи публічного управління земельними ресурсами.
Ключові слова: адміністративна відповідальність, адміністративний проступок, земельні ресурси, публічне адміністрування, адміністративно-правовий механізм, державний контроль.






