Українська
English
РусскийСтаття присвячена порівняльно-правовому аналізу механізмів фінансового стимулювання викривачів у сфері протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (AML/CFT). Досліджено досвід США, ЄС та Великобританії у формуванні систем винагород за повідомлення про порушення відповідного законодавства. Проаналізовано правову базу програм FinCEN, SEC та DOJ, положення Директиви ЄС 2019/1937, Шостої AML-директиви 2024/1640, а також дискусію навколо реформи британської моделі. Встановлено, що американська модель є найрозвиненішою: програми SEC та FinCEN передбачають виплату від 10 до 30% від суми стягнутих санкцій, забезпечують анонімність заявника та захист від репресалій; загальна сума виплачених SEC винагород перевищила 2,2 млрд доларів США. Підхід ЄС зосереджений на захисті викривачів без матеріального стимулювання, тоді як Велика Британія перебуває на стадії реформи з очікуваним запровадженням механізму до 2027 року. Охарактеризовано чинний стан законодавства України: система захисту та винагороди викривачів корупції за ст. 53-7 Закону «Про запобігання корупції» набула практичного застосування у 2024 році, однак у сфері AML/CFT спеціальних фінансових стимулів не передбачено. Встановлено, що це є суттєвою прогалиною як з точки зору відповідності стандартам FATF та вимогам євроінтеграції, так і в контексті підготовки до транспозиції AMLD6 до 2027 року. Запропоновано концептуальну модель запровадження AML/CFT-програми фінансових стимулів для викривачів в Україні, що охоплює відсоткову модель розрахунку винагороди (10–30% від стягнутих санкцій), гарантовану конфіденційність з можливістю анонімного подання через адвоката, ефективний захист від репресалій та самостійне джерело фінансування у вигляді цільового фонду, що формується з коштів стягнутих санкцій.
Ключові слова: відмивання коштів; AML/CFT; викривач; фінансові стимули; програма винагороди; FinCEN; FATF; фінансовий моніторинг; Україна.
