Податкова справедливість – це не просто елемент фінансової системи, а її основа, без якої неможливо говорити про стабільність, довіру суспільства до держави та ефективне функціонування економіки. В умовах повномасштабної війни, коли ресурси країни спрямовані на оборону, а одночасно формується стратегія повоєнної відбудови, питання справедливого розподілу податкового навантаження набуває не лише економічного, а й соціального значення. Від того, наскільки чесно, прозоро й рівномірно розподілені податкові обов’язки, залежить фінансова стійкість держави, а також готовність громадян підтримувати її фіскальну політику. Українська податкова система, яка історично формувалася під тиском фіскальних потреб, нині стикається з проблемами, що посилюють нерівність: пропорційна ставка податку на доходи фізичних осіб не враховує реальної різниці у фінансових можливостях платників, непрямі податки мають регресивний ефект, а значна частка економіки перебуває «в тіні». Це створює ситуацію, коли сумлінні платники фактично несуть на собі більший тягар, ніж ті, хто уникає сплати податків.
У нинішніх умовах питання податкової справедливості вже не виглядає абстрактною теорією, воно перетворюється на цілком практичну потребу. Мова йде не лише про те, щоб переглянути податкові ставки чи скоригувати перелік пільг. Державі потрібно віднайти баланс, в якому буде задоволено як її власні інтереси так і інтереси її громадян. В суспільстві потрібно формувати довіру до державних інституцій, які формують та здійснюють податкову політику. Саме тому осмислення того, що насправді означає податкова справедливість, визначення її слабких місць у національній практиці та пошук реалістичних шляхів її оновлення стають важливими передумовами формування сучасної та збалансованої податкової моделі.
Мета цієї статті полягає у тому, щоб всебічно розібратися зі змістом поняття податкової справедливості, окреслити основні труднощі, які виникають у процесі її практичної реалізації в Україні, та запропонувати варіанти реформ, що відповідали б принципам рівності, відкритості та соціальної відповідальності. У роботі наголошується на тому, що поняття «податкова справедливість» має двошарову структуру, яка простежується через підходи Tax Fairness і Tax Justice. Окрему увагу приділено важливості дотримання принципів вертикальної та горизонтальної рівності при оподаткуванні доходів, оскільки саме вони формують основу довіри до податкової системи та визначають рівень її сприйняття у суспільстві. Виявлено, що ключовими викликами залишаються надмірна фіскальна спрямованість системи, регресивний вплив ПДВ, складне адміністрування, поширення тіньових схем і корупційні ризики, що послаблюють ефективність податкової політики. У статті також запропоновано низку напрямів підвищення рівня податкової справедливості, серед яких – запровадження прогресивної шкали оподаткування доходів, посилення контролю за пільгами, цифровізація податкових процесів і підвищення прозорості адміністрування. Усе це покликане забезпечити відновлення довіри до фіскальної системи, зміцнення соціальної відповідальності бізнесу та громадян, а також створення передумов для стійкого економічного розвитку України в післявоєнний період.
Ключові слова: Податкова справедливість, оподаткування, реформування, тіньова економіка, повоєнна відбудова України.






