Українська
English
РусскийДослідження присвячене проблемам реалізації права дитини на безпечні умови життя в Україні, зокрема в умовах воєнного стану, та шляхам удосконалення адміністративно-правового механізму захисту цих прав. Актуальність роботи зумовлена тим, що забезпечення безпечних умов життя для дітей є ключовим аспектом прав людини та стратегічним пріоритетом державної політики у сфері охорони дитинства. Незважаючи на існування численних нормативно-правових актів, які регулюють права неповнолітніх, практика демонструє наявність значних проблем у їх реалізації, включаючи нечіткість законодавчих норм, дублювання повноважень органів влади, формальний характер контролю та обмежену доступність адміністративних послуг.
Автор пропонує низку напрямів удосконалення адміністративно-правового механізму: уточнення правових категорій і механізмів у законодавстві, посилення міжвідомчої координації, розвиток електронних сервісів та обліку дітей у складних обставинах, запозичення окремих європейських практик та орієнтацію на превентивні заходи, а не лише на реагування на порушення. Зокрема, рекомендується внести зміни до Закону України «Про охорону дитинства» (ст. 6, 8), які передбачають більш чітке визначення прав дитини на безпечне середовище та механізми контролю за їх дотриманням, а також до Кодексу адміністративного судочинства (ст. 27–30), що забезпечить оперативне вирішення спорів щодо прав дітей.
Таким чином, робота є комплексним аналізом проблем і шляхів вдосконалення системи захисту прав дітей в Україні та пропонує конкретні юридичні і організаційні механізми для підвищення безпеки життя неповнолітніх.
Ключові слова: права дитини, безпечні умови життя, адміністративно-правовий механізм, координація органів влади, електронні сервіси, воєнний стан, превентивні заходи, законодавче вдосконалення.
