Українська
English
РусскийУ статті досліджується проблематика адміністративно-правових засад професійного розвитку працівників Державного бюро розслідувань, яка зумовлена досить невеликим періодом його функціонування, правовим режимом воєнного стану, вимогами Європейської комісії щодо ефективності його інституційної спроможності та необхідності його оновлення у сучасних умовах викликів та загроз.
Підкреслюється обов’язковість врахування особливостей правового статусу Бюро та неоднорідного складу його працівників, що зумовлює необхідність системного підходу до професійного розвитку, де керівні кадри становлять основу для належного виконання функцій всієї служби.
Звертається увага на підвищення професійної компетентності всіх працівників Бюро та удосконалення механізмів реалізації їх службової діяльності.
Обґрунтовується наукова позиція, що професійний розвиток працівників Державного бюро розслідувань становить складний багаторівневий процес. Головною його цінністю постає професіоналізм.
Серед особливостей професійного розвитку виділено диференціацію його форм і вимог залежно від їх категорії, поєднання загальних та спеціальних вимог, реалізацію підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації та спеціалізації за спеціальними програмами.
До проблем його правового регулювання віднесено відсутність визначення поняття «професійний розвиток» у Законі України «Про Державне бюро розслідувань», неврегульованість процедури атестації, неузгодженість підходів до визначення форм для різних категорій працівників. Наголошується, що для державних службовців цей термін отримав більш широкий перелік форм, до яких віднесено самоосвіту.
Стверджується, що професійний розвиток працівників ДБР доцільно розглядати у тісному взаємозв’язку із особливостями правового статусом цього органу та рівнем професійної компетентності його працівників.
Ключові слова: публічна служба, професійний розвиток, Державне бюро розслідувань, державна служба, професійна компетентність.
