Стаття присвячена комплексному аналізу адміністративно-правових механізмів охорони праці вразливих категорій працівників, насамперед неповнолітніх, в умовах воєнного стану в Україні. Конституція України у статті 43 закріплює пряму заборону застосування праці неповнолітніх на небезпечних роботах, однак ефективність цього конституційного імперативу у кризових умовах збройного конфлікту вимагає окремого наукового осмислення. Авторами встановлено, що введення воєнного стану, обмеження планових перевірок, мобілізація частини інспекторів праці та масове переміщення населення створили умови, за яких ризики неформального залучення неповнолітніх до праці суттєво зросли. Водночас законодавство залишається формально незмінним: Закон України № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» зберігає скорочений режим робочого часу для осіб до 18 років, заборону нічних і надурочних робіт, а також вимогу обов’язкових медичних оглядів. Практична ефективність цих норм, однак, визначається якістю адміністративно-правового механізму їх реалізації, тобто спроможністю Державної служби України з питань праці та інших уповноважених органів виявляти і припиняти порушення навіть в умовах обмежених ресурсів. У статті здійснено порівняльний аналіз вітчизняних підходів та досвіду США, де ключовим інструментом боротьби з незаконним дитячим найманством є широкий стандарт «suffer or permit to work», закріплений у Законі про справедливі стандарти оплати праці 1938 року. Цей стандарт поширює відповідальність роботодавця на будь-який випадок, коли він знав або мав знати про залучення неповнолітнього до праці, незалежно від наявності формального трудового договору. Управління з охорони праці та виробничої безпеки США (OSHA) застосовує ризик-орієнтовану модель інспекцій, яка дозволяє концентрувати наглядові ресурси у найбільш вразливих секторах. На підставі проведеного аналізу сформульовано конкретні пропозиції щодо вдосконалення українського законодавства: розширення визначення поняття «застосування праці» неповнолітніх, запровадження цифрової дозвільної системи, формалізація міжвідомчої взаємодії, упровадження умовного фінансування відбудови та побудова аналітичної карти ризиків порушень у сфері дитячої праці.
Ключові слова: воєнний стан, неповнолітні працівники, служба охорони праці, державний нагляд, вразливі категорії, дитяча праця, адміністративно-правовий механізм.






