Стаття присвячена комплексному аналізу адміністративно-правових аспектів корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних із корупцією, у контексті сучасної адміністративно-деліктної доктрини. Досліджується соціально-правова природа зазначених діянь, їх місце в системі антикорупційного законодавства України та значення для забезпечення належного функціонування публічної влади. Особливу увагу приділено проблемі законодавчого визначення категорії «правопорушення, пов’язане з корупцією», яке характеризується внутрішньою логічною суперечністю та ускладнює чітке розмежування корупційних і суміжних правових явищ у правозастосовній практиці. У статті проаналізовано наукові підходи вітчизняних і зарубіжних учених до розуміння сутності корупції, її детермінант, а також адміністративно-правових механізмів запобігання корупційним проявам. Обґрунтовано, що правопорушення, пов’язані з корупцією, хоча й формально не містять безпосередніх ознак корупційної вигоди або зловживання владою, посягають на ті самі охоронювані публічні відносини, що й власне корупційні правопорушення, зокрема на принципи прозорості, відкритості та доброчесності публічної служби. Розкрито значення адміністративної відповідальності як інструменту превентивного впливу, спрямованого на мінімізацію корупційних ризиків, виявлення конфлікту інтересів та запобігання потенційним корупційним проявам у діяльності посадових осіб. Зроблено висновок, що формальна відокремленість правопорушень, пов’язаних із корупцією, має переважно юридико-технічний характер, тоді як їх реальна соціально-правова сутність інтегрована в єдину систему запобігання та протидії корупції. Отримані результати можуть бути використані для вдосконалення адміністративно-деліктного законодавства та практики його застосування.
Ключові слова: корупція, корупційні правопорушення, адміністративна відповідальність, розголошення відомостей, незаконне використання інформації, виконання службових повноважень, викривачі, їх близькі особи.






