Українська
English
РусскийУ статті розглянуто особливості адміністративного законодавства, де закріплено правовий статус уповноважених підрозділів органів Національної поліції та служб у справах дітей як одних із провідних суб’єктів у сфері забезпечення захисту прав дітей, постраждалих від жорстокого поводження та домашнього насильства. Важливим є законодавче закріплення завдань зазначених суб’єктів у сфері забезпечення захисту прав дітей в Україні. Досліджено повноваження, покладені на підрозділи ювенальної превенції Національної поліції України у сфері жорстокого поводження з дітьми та протидії домашньому насильству щодо дітей. Разом із тим досліджено повноваження служб у справах дітей у сфері протидії жорстокому поводженню з дітьми та домашньому насильству щодо дітей. Проаналізовано, що позитивною є активна взаємодія в практичній площині представників підрозділів ювенальної превенції органів Національної поліції України та служб у справах дітей.
Звернено увагу, що чинне законодавство потребує змін, зокрема щодо врегулювання робочого режиму працівників служб у справах дітей, шляхом запровадження чергового працівника, який у неробочі години та у вихідні/святкові дні повинен спільно із поліцією реагувати на виявлення постраждалої дитини. Потребує законодавчого закріплення форма процесуального документа, який би складали ювенальні поліцейські під час примусового вилучення дитини, постраждалої від жорстокого поводження або домашнього насильства із сім’ї, де існує загроза її життю чи здоров’ю.
Водночас важливим є спрямування державою зусиль на підвищення кваліфікації поліцейських, що виконують повноваження у сфері захисту прав постраждалих від домашнього насильства дітей, а також представників служб у справах дітей у напрямку активної взаємодії та реального виконання покладених на них законодавством завдань.
Ключові слова: постраждала дитина, жорстоке поводження з дитиною, домашнє насильство, підрозділи Національної поліції, служба у справах дітей.
