У роботі досліджено сутність, правову природу та особливості адміністративної відповідальності юридичних осіб за порушення земельного законодавства України. Земля визначається Конституцією України як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, а тому забезпечення її раціонального використання та належного правового захисту є одним із ключових завдань державної політики. У дослідженні наголошено, що юридичні особи нерідко порушують норми земельного законодавства, зокрема самовільно займають земельні ділянки, використовують їх не за цільовим призначенням або забруднюють, що призводить до екологічних і економічних збитків. Розкрито роль адміністративної відповідальності як важливого інструменту забезпечення законності та охорони земель. Проаналізовано нормативно-правову базу, що регламентує застосування адміністративних стягнень: Конституцію України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Земельний кодекс України, закони «Про охорону земель» та «Про державний контроль за використанням та охороною земель». Окрему увагу приділено підзаконним актам, які деталізують порядок контролю за дотриманням земельного законодавства, зокрема постановам Кабінету Міністрів України та наказам Міністерства захисту довкілля. Розглянуто компетенцію основних органів, уповноважених притягати юридичних осіб до адміністративної відповідальності: Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру), органів місцевого самоврядування та судів. Визначено порядок притягнення до відповідальності, етапи провадження у справах про адміністративні правопорушення у сфері земельних відносин, а також види стягнень, серед яких ключове місце займає адміністративний штраф. Наведено приклади розмірів штрафів за найбільш поширені правопорушення, такі як самовільне зайняття земельної ділянки чи псування земель. Зроблено висновок, що ефективне застосування адміністративної відповідальності сприяє підвищенню рівня правосвідомості суб’єктів господарювання, запобігає повторним порушенням і забезпечує охорону земель як стратегічного ресурсу держави. Підкреслено необхідність удосконалення правозастосовної практики, підвищення ефективності контролю з боку уповноважених органів та посилення екологічного компоненту земельної політики. Запровадження комплексного підходу до реалізації адміністративної відповідальності дозволить забезпечити сталий розвиток, екологічну безпеку та раціональне використання земельних ресурсів України.
Ключові слова: земля, земельне законодавство, адміністративна відповідальність, юридичні особи, Держгеокадастр, органи місцевого самоврядування, адміністративне правопорушення, штраф, земельні ресурси, охорона земель, правозастосовна практика, сталий розвиток.






