Теплюк В.С. Характеристика основних етапів впровадження та розвитку права на зброю в Україні

У статті здійснено комплексний теоретико-правовий аналіз становлення та розвитку права громадян на зброю в Україні в контексті трансформації національної правової системи та сучасних безпекових викликів. Визначено, що формування зазначеного права має поетапний, нелінійний характер і зумовлюється історичними, політичними та соціальними чинниками. Виокремлено чотири основні етапи його розвитку: пострадянський (1991–1996 рр.), конституційний (1996–2014 рр.), трансформаційний (2014–2022 рр.) та сучасний (з 2022 р.). Обґрунтовано, що на першому етапі домінувала адміністративно-дозвільна модель, за якої право на зброю не визнавалося самостійним суб’єктивним правом. Другий етап характеризується формуванням доктринальних підходів до розуміння цього права як похідного від права на самозахист за відсутності належного законодавчого закріплення. На третьому етапі відбулося переосмислення ролі громадян у забезпеченні національної безпеки, що сприяло актуалізації питання легалізації цивільної зброї. Четвертий етап пов’язаний із нормативним визнанням можливості використання зброї цивільними особами в умовах воєнного стану та фактичною інституціоналізацією відповідного права. Доведено, що сучасний стан правового регулювання обігу зброї в Україні характеризується фрагментарністю, підзаконним характером та відсутністю комплексного законодавчого акту. Визначено дуалістичну природу права на зброю як поєднання елементів права на самозахист і складової системи національної безпеки. Обґрунтовано необхідність прийняття спеціального закону про обіг цивільної зброї, який забезпечить баланс між правами громадян і публічними інтересами держави. Запропоновано напрями вдосконалення законодавства з урахуванням європейських стандартів та принципу верховенства права. Обґрунтовано, що перспективним напрямом подальшого розвитку законодавства України є прийняття спеціального закону про обіг цивільної зброї, який має ґрунтуватися на таких засадах: чітке визначення правової природи права на зброю; встановлення прозорих і недискреційних процедур доступу до неї; забезпечення ефективного державного контролю за обігом зброї; гармонізація національного законодавства з європейськими стандартами; а також створення належних гарантій реалізації права громадян на самозахист. Аргументовано, що право громадян на зброю в Україні перебуває на стадії активного формування та потребує подальшого комплексного наукового осмислення і законодавчого врегулювання. Його ефективний розвиток можливий лише за умови системного підходу, що поєднуватиме принципи правової держави, поваги до прав людини та забезпечення національної безпеки.

Ключові слова: право на зброю; трансформація правової системи; сучасні безпекові виклики; генеза впровадження; конституційні гарантії безпеки; національна безпека.

Відкрити статтю>>>