У статті розглядаються питання, що присвячені з’ясуванню особливостей правового статусу суб’єктів у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду в Україні. Так зазначається, що правовий статус таких суб’єктів є складною категорією, яка включає сукупність прав, обов’язків, гарантій та відповідальності даних учасників суспільних правовідносин. Зміст правового статусу визначається нормами адміністративного, містобудівного, комерційного та інформаційного права.
Правовий статус органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також інших суб’єктів у цій сфері, визначається положеннями Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». В свою чергу Закон України «Про архітектурну діяльність», визначає права архітекторів, їх обов’язки та професійну відповідальність.
Правовий статус органів місцевого самоврядування визначається Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими нормативно-правовими актами.
Окрім цього, цифровізація процесів у сфері будівництва безпосередньо впливає на правовий статус суб’єктів, оскільки передбачає підвищені вимоги до обробки інформації, електронної ідентифікації та захисту даних, відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Ключові слова: містобудування, публічне адміністрування, органи місцевого самоврядування, контрольні заходи, будівельне законодавство, публічні інтереси, цифровізація.






