Жуков П.І., Савченко П.Д. Екстрена медична допомога як складова права на охорону здоров’я в Україні: поняття та особливості

У статті здійснено комплексне юридичне дослідження екстреної медичної допомоги як складової права на охорону здоров’я в Україні. Обґрунтовано, що в сучасних умовах екстрена медична допомога має розглядатися не лише як самостійний вид медичної допомоги, прямо передбачений законодавством України, а і як важливий публічно-правовий механізм практичної реалізації конституційного права особи на охорону здоров’я. Встановлено, що нормативне підґрунтя екстреної медичної допомоги має багаторівневий характер і охоплює як положення Конституції України, Основ законодавства України про охорону здоров’я, Закону України «Про екстрену медичну допомогу», так і підзаконні нормативно-правові акти, які конкретизують порядок її надання, професійну підготовку працівників системи екстреної медичної допомоги, а також питання міжвідомчої та цифрової взаємодії. Доведено, що юридична природа екстреної медичної допомоги виявляється через її публічно-правовий характер, невідкладність, загальнодоступність, безоплатність, організаційно-інституційну впорядкованість і спрямованість на безпосередній захист життя та здоров’я особи. Особливу увагу приділено обґрунтуванню авторського доктринального підходу, відповідно до якого екстрена медична допомога визначається як гарантований державою вид медичної допомоги і водночас як публічно-правовий механізм практичного забезпечення права на охорону здоров’я у разі виникнення безпосередньої загрози життю або здоров’ю людини. На підставі аналізу наукових праць, нормативних актів, офіційних аналітичних та емпіричних матеріалів доведено, що екстрена медична допомога безпосередньо пов’язана з гарантіями доступності медичної допомоги, соціальної безпеки та належного функціонування всієї системи охорони здоров’я. Окремо наголошено, що в умовах воєнного стану значення екстреної медичної допомоги істотно зростає, оскільки вона є однією з перших ланок реагування на наслідки бойових дій, масові ураження та інші надзвичайні виклики. Зроблено висновок, що екстрена медична допомога є однією з ключових гарантій не лише індивідуального права на охорону здоров’я, а й інституційної стійкості системи охорони здоров’я України, а тому потребує подальшого доктринального осмислення та вдосконалення нормативної узгодженості її правового регулювання.

Ключові слова: екстрена медична допомога, право на охорону здоров’я, медична допомога, система охорони здоров’я, доступність медичної допомоги, соціальна безпека, воєнний стан, правове регулювання.

Відкрити статтю>>>