Кривенко В.В. Превентивна комунікація: теоретико-правова характеристика

У статті здійснено комплексний теоретико-правовий аналіз сутності та змісту превентивної комунікації як багатовимірного правового феномену, що функціонує в системі юридичної превенції та набуває особливої актуальності в умовах трансформацій сучасного суспільства. Зростання інтенсивності інформаційних потоків, ускладнення соціальних взаємодій, підвищення рівня правових і соціальних ризиків зумовлюють необхідність переосмислення комунікативних механізмів реалізації права, зокрема їх здатності забезпечувати випереджальний, профілактичний вплив на поведінку суб’єктів.

На основі міждисциплінарного підходу, що поєднує положення теорії права, соціальної філософії, психології та комунікативістики, проаналізовано доктринальні підходи до розуміння комунікації, правової комунікації та превенції, з’ясовано їх категоріальне співвідношення та функціональне призначення. Обґрунтовано, що відсутність єдності у трактуванні базових понять і багатозначність відповідного понятійного апарату потребують системного теоретичного узагальнення з метою формування цілісної концепції превентивної комунікації.

У статті розкрито структурні елементи превентивної комунікації, визначено її суб’єктний склад, цільову спрямованість та основні функції. Наголошено на її системному, інституційному та функціональному характері, що дозволяє розглядати її як самостійний механізм правового впливу. Вона виступає важливим засобом трансформації нормативних приписів у зрозумілі поведінкові орієнтири, забезпечує формування стійких правових установок та сприяє зміцненню стабільності правопорядку в сучасному суспільстві.

Ключові слова: превентивна комунікація, правова комунікація, юридична превенція, правовий вплив, профілактика правопорушень.

Відкрити статтю>>>