Українська
English
РусскийСтаття присвячена дослідженню принципів та концептуальних орієнтирів розвитку законодавства України у сферах національної безпеки і оборони в умовах сучасних безпекових та геополітичних трансформацій. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю системного оновлення національного безпекового законодавства з урахуванням викликів повномасштабної збройної агресії, процесів європейської та євроатлантичної інтеграції, а також формування нових підходів до забезпечення національної стійкості держави.
У статті проаналізовано сучасні наукові підходи до розуміння принципів розвитку законодавства у сферах національної безпеки і оборони, розкрито їх роль у формуванні цілісної нормативно-правової архітектури сектору безпеки. Особливу увагу приділено дослідженню взаємозв’язку стратегічного планування, правового регулювання та інституційного забезпечення державної політики у безпековій сфері. Обґрунтовано необхідність уніфікації основних правових дефініцій у безпековому законодавстві, а також запровадження системних механізмів узгодження стратегічних документів, державних програм та бюджетних ресурсів. Визначено доцільність нормативного закріплення вимірюваних стандартів мобілізаційної готовності та національної стійкості, а також створення ефективних механізмів їх моніторингу та оцінки.
Окрему увагу приділено посиленню демократичного цивільного контролю за сектором безпеки і оборони, зокрема через розвиток парламентського та аудиторського нагляду, підвищення прозорості діяльності органів сектору безпеки та забезпечення належного доступу до публічної інформації. Підкреслено важливість удосконалення правового регулювання режиму воєнного стану шляхом запровадження тестів пропорційності обмежень прав і свобод людини, строкових положень та механізмів незалежного перегляду рішень відповідно до вимог Конституції України.
Запропоновані у статті принципи та концептуальні орієнтири спрямовані на вдосконалення правового регулювання у сферах національної безпеки і оборони, підвищення системності та узгодженості відповідного законодавства, а також зміцнення його стійкості до сучасних безпекових і геополітичних викликів.
Ключові слова: національна безпека та оборона, сектор безпеки і оборони, безпекове законодавство, принципи та концептуальні орієнтири розвитку законодавства, інтероперабельність, національна стійкість, демократичний цивільний контроль.
