Українська
English
РусскийУ статті досліджується проблематика адміністративно-правових засад реформування публічної служби в Україні. Її актуальність зумовлена об’єктивною необхідністю посилення інституційної спроможності публічної служби в умовах дії правового режиму воєнного стану, постійних безпекових викликів і загроз, а також зростаючого впливу євроінтеграційного курсу держави та набуття Україною статусу країни-кандидата на вступ до Європейського Союзу. У цьому контексті особливої ваги набуває питання підвищення професіоналізму кадрового складу публічної служби, здатного забезпечити ефективне виконання функцій держави як на центральному, так і на місцевому рівнях.
Проаналізовано сучасний стан наукових досліджень у цій сфері, які акцентують увагу на необхідності комплексного реформування національної моделі публічної служби з урахуванням європейських стандартів належного врядування. Звернено увагу на різноманітність підходів до визначення сутності категорії «публічна служба», що свідчить про збереження наукової дискусії щодо її змісту. Обґрунтовано доцільність розгляду публічної служби як комплексного публічно-правового інституту, що поєднує організаційні, функціональні та правові елементи професійної діяльності в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.
Окрему увагу приділено аналізу принципів публічної служби, їх системному характеру та відображенню у процесі імплементації європейських стандартів, зокрема принципів верховенства права, прозорості, підзвітності, професіоналізму та політичної нейтральності. Виокремлено сучасні напрями розвитку публічної служби, з акцентом на політичну, мілітаризовану службу та службу в центральних органах виконавчої влади зі спеціальним статусом, що визначає перспективи подальших наукових пошуків.
Констатовано, що публічна служба виступає складним багаторівневим інститутом, який потребує подальшого вдосконалення. Зокрема, залишаються невирішеними питання ефективності оцінювання результатів діяльності публічних службовців, удосконалення механізмів їх мотивації та стимулювання, модернізації їх правового статусу, а також формування цілісної національної моделі публічної служби з урахуванням сучасних викликів і європейських орієнтирів розвитку.
Ключові слова: публічна служба, реформа публічної служби, державна служба, служба в органах місцевого самоврядування, професійна діяльність, законодавство.
